Краєзнавча сторінка Святошинського району
Централізована бібліотечна система "Свічадо"
Святошинського району міста Києва
Вивчаємо свою історію

СВЯТОШИН

Сьогодні, як і століття тому, для багатьох гостей Києва знайомство з нашим містом починається з його західної брами – Святошина, що поринає у смарагдові обійми вікових сосен та дубів-патріархів. Незважаючи на те, що Святошинский район – один із наймолодших у складі столиці, початки його історії губляться в імлі віків. Він, як і весь історичний центр на березі Дніпра-Славути, оповитий старовинними легендами і таємницями та має своє поважне минуле.

gerb9252 ГЕРБ Святошинського району. Сосна - символ довголіття і наявність у флорі Святошина вікових соснових ділянок. Шестерня - емблема промисловості і технічного виробництва. Пропелер - свідчить про домінуючу в районі галузь авіабудування. Факел - символ освіти і знань.

Святошинський район - південно-західна околиця міста, з його лісами, з перепадами озер, річок, яка визнана територією природно-заповідного фонду міста і має певну цінність в гідрологічному та рекреаційному відношенні. Район за своєю протяжністю складає більше 12 км.

map

Історія Святошинського району повертає нас в тисячолітню давність і починається з розповіді про річку Борщагівку, назва якої походить від давньоукраїнського слова "борщагівка" (тобто "кисла"), яким називали місцеву рослину. Отже, назва рослини дала ім'я річці, яка в свою чергу утворила відомі назви селищ Борщагівок. Що стосується урочища Святошин, то так називали густий сосновий гай між верхів'ям річки Сирець і Старо-Житомирським шляхом.

9398389  333683

Назва Святошин та Борщагівка мають витоки ще з часів Київської Русі ХІІ століття і пов'язується з ім'ям Чернігівського князя Святослава Давидовича, бо ці землі були його вотчиною і дісталися йому у спадок. На схилі літ він перейшов у чернецтво з ім'ям Микола, але в народі його називали Святоша. Звідси, очевидно, й назва Святошинські землі, місця Святоші. Так про це пишеться у Літописі Руському.

Про територію нашого району згадується в 1918 році під час правління гетьмана П.П.Скоропадського, коли відбувся перший адміністративно-територіальний поділ Києва на 17 районів, в тому числі Святошинський, хоча саме селище Святошин було включене в межі міста у 1919 році. (До революції це були дачні місця багатих промисловців і купців Києва).

На початку нинішнього століття за рішенням губернської адміністрації Святошин став дачним передмістям Києва. З розвитком ринкових відносин змінилася структура населення, з'явився "третій стан" - буржуазія, яка прагнула усамітненого відпочинку. За всіма параметрами Святошин підходив до цього ідеально. Землі тут надавали в оренду на 99 років, а оплата ділянки за сезон не перевищувала 200 карбованців. Через кожні п'ятнадцять хвилин від Тріумфальних воріт до Києва від'їжджав трамвай. Існував навіть цілий комплекс з надання послуг: гідропатична лікарня доктора Сувальського, санаторій Сувальського і Рокочі, лазня, чайні та їдальні, магазинчики, де завжди продавали свіжий кумис.

69698787  6338976

Керівники своєрідного лісового курорту не обходили своєю увагою й надбання прогресу. В 1911 році "посланець" світу нових технологій Штейн будує перший кінотеатр на Шосе, 267 (нині пр-т Перемоги, де тепер кінотеатр "Екран"). Але таке сусідство не сподобалося святошинцям - гуркіт гасового двигуна динамо-машини долинав до тихих дачних осель. Кінотеатр довелося закрити. Щоправда, не назовсім. Своє "дітище" Штейн переніс у село Біличі.

Зусиллями господарів дач зволожувалося шосе та утримувалися в чистоті трамвайні зупинки. Дбали й про поповнення казни міста: ловити рибу дозволялося лише тим, хто сплатив 40 копійок. Кошти спрямовувалися на потреби господарства.

У 1901 році у Святошині з'явилося електричне освітлення.

Парк для прогулянок (сучасна садиба гімназії східних мов), літній театр, ресторан, природно-історичні екскурсії та ігри за системою професора Лесгафта - все це надавало відпочинку в Святошині вишукано-світського шарму.

Місцева буржуазія впорядкувала життя в своїх родових гніздах. Ознакою благородного стану вважалася власність на землю. Тому й не дивно, що орендарі звернулися з проханням до імператора Миколи ІІ надати їм право на викуп Святошина. Члени Державної Думи Проценко, Бублик, Свецинський клопотали з цього приводу перед міністром внутрішніх справ Столипіним, оскільки вважали, що від його рішення залежить життя самого містечка.

На початку січня 1924 року територія Києва була поділена на 6 укрупнених адміністративно-територіальних районів, в т.ч. зі Святошинським підрайоном. За даними липня 1924 року в місті існувало 5 великих районів, в т.ч. Рахівсько-Святошинський, тобто частина території нашого району.

І тільки 12 квітня 1973 року, у відповідності з Указом Президії Верховної Ради УССР у м. Києві утворено новий адміністративно-територіальний район – Ленінградський, у межі якого увійшла частково територія Жовтневого, Радянського та Шевченківського районів. Район увібрав і стародавні місцевості, назви яких легенда пов'язує з великокнязівськими часами на Україні, й багатокілометрові масиви вікових лісів, і квартали новобудов - промислових та житлових.

 

 

Історичні місцини Святошинського району
АВІАМІСТЕЧКО

Місцевість у західній частині Києва. Розташована між залізницею Київ — Ковель, проспект Перемоги, бульваром Вернадського і вул.Краснова. Становить частину Святошина. Забудована у 1946-50 рр.

 

АКАДЕММІСТЕЧКО
Мікрорайон Святошина збудований на землях колишнього городницького господарства “Святошин” (утвореного наприкінці 1940-х років). Академмістечко складається з двох частин — житлового мікрорайону (забудову розпочато у в 1962 році) і наукового центру, забудованого науково-дослідницькими інститутами (забудову розпочато наприкінці 1950-х років). Включає в себе вулиці Доброхотова, пр.Палладіна, Ф.Пушиної, бул.Вернадського, вул. Наумова, та ін.

 

БІЛИЧІ
Історична місцевість, селище, жилмасив у Святошинському районі. Вперше згадане в 1160 році як поселення Буличі. У ХУІ ст згадується як слобідка Біличі, відтоді ж — під сучасною назвою. У ХУІІІ ст. - володіння Києво-Печерської лаври, від 1786 — у державному володінні. З 1929 року — селище. Від 1923 — частково, від 1966 повністю — в межах Києва. З 1988 на знесеній (найдавнішій) частині селища зводиться жилмасив Біличі. У Святошині існує вул.Біличанська (колишня Біличанська дорога, таку ж назву в 1900-10 ті роки мала сучасна вулиця Чорнобильська.

 

БОРЩАГІВКА
Історична місцевість, група сіл, житлові масиви у Святошинському районі. Назва походить від річки Борщагівка, інші назви — Борщівка, Борщувка і Жилка), що була лівою притокою р.Нивки. Первісно Борщагівка складалася з п’ятох сіл, що належали київським монастирям і від кожного з них здобули відповідну назву.

Братська Борщагівка — відома з 1633 року як земля, передана Братському монастирю її тогочасним володарем козацьким отаманом І.Петрижицьким. У складі Києва з 1971 року.

Микільська Борщагівка. Археологічними дослідженнями виявлено залишки давньоруського городища ХІ ст. З 1497 року фігурує “як земля на річці Борщівці”, передана того ж року у власність Микільського монастиря. Як поселення згадується з поч. ХУІІІ ст. (у 1730 році налічувала 30 дворів). З другої половини ХІХ ст до 1923 року — адміністративний центр Микільсько-Борщагівської волості Київського повіту. У складі Києва — від 1971 року.

Михайлівська Борщагівка — є найдавнішою з-поміж інших. ЇЇ землі належали київському князю Святополку, який між 1108-11 подарував їх Михайлівському Золотоверхому монастирю. У складі Києва — від 1971.

Петропавлівська Борщагівка - село Києво-Святошинського району. Відома з поч. ХУІІІ ст. як володіння Софієвського монастиря, у 1743-87 — Петропавлівського домініканського монастиря (звідки і назва села). У 1828-1923 — центр Петропавлівсько-Борщагівської волості Київського повіту. З 1937 року — у складі Києво-святошинського району.

Софіївська Борщагівка. Відома з ХУІ ст. як володіння Софіївського монастиря, у ХУІІ- ХУІІІ ст. фігурувала як Мильківщина та Праведницька земля. З 1937 — у складі Києво-Святошинського району.

 

НОВОБІЛИЧІ
Селище, жилмасив у Святошинському районі. Розплановане на початку 1940-х років, більшість вулиць отримали назви у 1944 (решта — у 1955-57), забудоване в 1948 — 57 роках переважно одноповерховими приватними будинками (частково знесені наприк.1970-х років під час будівництва шляхопроводу по пр. Палладіна). Жилмасив Новобіличі простягається між вулицями Булаховського і Наумова, забудовується з 1975 року 9-16 поверховими панельними будинками.

 

 

Святошин сьогодні це…

 

Парки і сквери

 

 

 
Цікаві пам’ятки і вуличний стріт-арт


Святошинський район на сторінках...
 
«Їх іменами названі вулиці нашого району»

Як кожна людина має своє ім’я, так і кожне місто має своє обличчя – це його вулиці. Святошинський район міста Києва має давню і цікаву історію.

Вулиці нашого району названі іменами видатних українців: письменників, науковців, громадських діячів, меценатів, людей культури і мистецтва: серед них Василь Стус, Михайло Булгаков, Агатангел Кримський, Володимир Шульгин, Гнат Юра, Марія Литвиненко-Вольгемут та багато інш.

Серія біобібліографічних списків «Їх іменами названі вулиці Святошинського району» знайомить усіх бажаючих з іменами видатних людей, іменами яких названі вулиці нашого району.

Протягом останніх років вийшли друком :

2016 р.

  • «Тяжкий хрест опального академіка» (до 145 річчя Агатангела Кримського)
  • «Все починається з досвіду» (до 120 річчя Андрія Кіпріанова)
  • «Драматичні провісники в долі письменника» (до 125 річчя Михайла Булгакова)
  • «Від моделі до літака: обрії Олега Антонова» (до 110 річчя Олега Антонова)

2015 р.

«Чарівний голос України» (145 років з дня народження М.Литвиненко-Вольгемут)

2014 р.

«Талант вибагливий і добрий» (115 років з дня народження М. Ушакова)

2013 р.

  • «О мово моя, душа голосна України (125 років з дня народження Л.Булаховського)
  • «Вчений універсал» (150 років з дня народження В.Вернадського)
  • «Український сокіл» (А. Вітрук)

Біобібліографічні списки містять відомості з життя особистості, цікаві факти біографії, творчі надбання, вшанування пам яті, матеріали періодичних видань та інтернет-ресурсів, в яких згадується особистість, а також література, яка є у фондах ЦРБ «Свічадо» і інших бібліотек району і міста.

В 2017 році вийдуть друком списки серії:

  • "Подорож без повернення" (120 років з д.н. Мирослава Ірчана)
  • "Хресний шлях вчителя" (80 років з д. с. Володимира Дурківського)
  • "Той, хто пізнав наукові глибини" (150 років з д.н. Миколи Біляшівського)
  • "Історична правда Якова Качури"(роман "Іван Богун") (120 років з д.н. Якова Качури)

Детально ознайомитись з нашою продукцією можна на сторінці "Бібліографічна скарбничка".

 

Vinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.xVinaora Nivo Slider 3.x
Бульвар В. Вернадського
Бульвар Ромена Роллана
Вулиця М. Булгакова
Вулиця В. Стуса
Вулиця Генерала Вітрука
Вулиця Гната Юри
Вулиця Л. Булаховського
Вулиця М. Лититвиненко- Вольгемут
Вулиця Миколи Ушакова
проспект Академика Палладина
Проспект Леся Курбаса
"Святошин мій - ти частка України!"

На чарівній землі в мальовничому краї...

Земля Святошинського краю прадавня… На її общирах вчувається і тупіт прудконогих скіфських коней, що наздоганяють самісінький вітер, і ритмічне скрипіння гончарного трипільського круга, і брязкіт мечей, що боронять рідну землю від спустошливих набігів, і голос колосистої ниви, і співи українських дівчат. І слово літописця, який ретельно фіксує на пергаменті правду народну…

Тут на рідній землі — подих прадавнього часу Трипілля, гомін срібно-сизої доби Київської Русі, села і селища, міста і містечка, ріки і річечки. А в них і на їхніх берегах святошинці — нащадки воїнів, хліборобів, співців… Патріоти, котрі трепетно люблять свою землю, ревно бережуть її пам’ять, натхненно примножують її вікову славу працею і рідним словом.: художнім і публіцистичним, вишуканим і пристрасним, мрійним і правдивим, величним і глибоким — ЖИВИМ…

Поети за станом душі,художники слова рідної землі, яка об єднала на своїх теренах образовідчуття й образотворення і вплела дивоквіт у розкішний вінок літературної скарбниці України: Володимир Самійленко, Василь Стус, Микола Руденко, Олесь Бердник, Вадим Собко, Петро Угляренко,Сергій Бондаренко, Андрій М’ястківський, Василь Рубан, Надія Кир’ян, Федір Кириченко, Тетяна Петровська, Людмила Горохольська.






 
 

 

 

АКАДЕММІСТЕЧКО

Дошка об’яв

  • Отримайте книги з доставкою додому!

    123 turb

    Турбуючись про людей похилого віку, громадян з особливими потребами бібліотеки ЦБС «Свічадо» реалізовують безкоштовну послугу «Книга-додому».

    Якщо Ви любите читати, але в силу несприятливих погодних умов не маєте фізичної змоги завітати у книгозбірню – скористайтеся послугою.

    Що для цього потрібно:

    1. Зателефонувати до бібліотек.
    2. Назвати свою адресу та книги, які хочете прочитати.
    3. Отримати повідомлення від бібліотекаря про час зустрічі.
  • Шановні користувачі!

    Зверніть увагу!

    У розкладі роботи бібліотеки зміни!

    19.08.2017 — бібліотека працює для користувачів з 1100 до 1900.

    24, 25, 26 серпня бібліотека не працює.

    З 27 серпня бібліотека працює за звичним графіком.

    Адміністрація

  • Сьогодні Центральна районна бібліотека (бульвар Р.Роллана 13-в) активно готується до ремонту. Відбувається переміщення актуальної частини документних фондів у приміщення за адресою: бульвар Р.Роллана 4, де і відбуватиметься обслуговування користувачів на період капітального ремонту приміщення.

    Шановні святошинці!

    Ми запрошуємо до співпраці волонтерів - всіх, хто готовий допомогти бібліотеці з переміщенням та перевезенням книжкових фондів, меблів. За інформацією можна звернутись за тел.: 405-10-10.

  • 1
  • 2
  • 3

Режим роботи

Часи роботи:

з 11.00 до 19.00.

Неділя: з 11.00 до 18.00.

Вихідний день: субота.

Останній день місяця - санітарний (бібліотека не обслуговує користувачів).